Перегляд за Автор "Fatkhutdinova Olena Vasylivna"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументПідходи до формування державного управління в контексті реформи децентралізації в Україні(Cuestiones Políticas, 2020) Васильєва Наталія Вікторівна; Васильєва Олександра Іллівна; Приліпко Сергій Миколайович; Капітанець Світлана Володимирівна; Фатхутдінова Олена Василівна; Vasylieva Nataliia Viktorivna; Vasylieva Oleksandra Illivna; Prylipko Sergii Mykolaiovych; Kapitanets Svitlana Volodymyrivna; Fatkhutdinova Olena VasylivnaУ статті проаналізовано праці вітчизняних і закордонних науковців та практиків. Головною метою статті є розкриття концептуального бачення застосування інноваційних підходів до підготовки державних службовців у децентралізованому середовищі. Акцент робиться на вирішенні нагальної проблеми державного управління, що виражається у професійній здатності тих, хто формує та реалізує державну політику для вирішення соціально значущих проблем у невизначених умовах під час впровадження реформи децентралізації в Україні. Основою для дослідження став аналіз методичної складової програми підготовки державних службовців. Запропоновано авторське бачення наповнення програми професійного навчання державних службовців, включаючи лідерів громад, що є синтезом методологічних прийомів, а також сучасних кадрових технологій, таких як: управління змінами, дизайн-мислення, гендерний підхід, управління людськими ресурсами, управління персоналом, управління часом та ін. Як висновок перевіряється зручність використання інноваційних підходів, котрі відповідають потребам кожного споживача державних послуг та можуть забезпечити ефективний та конкурентоспроможний розвиток територій. Крім того, у статті розкриваються концептуальні положення, що повинні лягти в основу нової моделі державної служби. Based on the analysis of the works of national and international scientists and professionals available in the bibliography, the article aimed to reveal a conceptual vision of the application of innovative approaches to the training of public servants in a decentralized environment. Emphasis is placed on solving the urgent problem of public administration that is expressed in the professional capacity of those who form and implement public policies to solve socially significant problems under indeterminate conditions during the implementation of the decentralization reform in Ukraine. Methodologically, the text document analysis technique was used. The authors propose a professional training program for public servants, including community leaders, which are a synthesis of methodological techniques, as well as modern personnel technologies, such as: change management, design thinking, gender approach, human resource management, HR management, time management, etc. By way of conclusion, the convenience of using innovative approaches that meet the needs of each consumer of public services and can ensure effective and competitive development of the territories is verified. Furthermore, the article reveals the conceptual provisions that should form the basis of a new model of public service.
- ДокументСередньовічна дипломатична практика: Англія і Авіньйонське папство (Рец. на кн. Bombi B. Anglo-Papal Relations in the Early Fourteenth Century. A Study in Medieval Diplomacy. N.Y.: Oxford University Press, 2019. 273 p.)(Ірпінський юридичний часопис, 2023) Фатхутдінова Олена Василівна; Шевченко Дмитро Анатолійович; Санжаров Валерій Анатолійович; Fatkhutdinova Olena Vasylivna; Shevchenko Dmytro Anatoliiovych; Sanzharov Valery AnatoliiovychРецензія присвячена розгляду дослідження Барбарою Бомбі особливостей і шляхів розвитку середньовічного дипломатичного дискурсу. Констатовано, що вивчення дипломатичного обміну між Англією та папством у першій половині XIV сторіччя дозволило авторці дослідити етапи, особливості та направленість змін і перетворень у середньовічних адміністративних та дипломатичних практиках ведення міжнародних справ і обстоювати тезу про виникнення «спільної мови дипломатії». Проаналізовано спробу Б. Бомбі пов’язати розвиток середньовічної дипломатії зі зростаючою бюрократизацією державних утворень по всій Європі (особливо канцелярії та фінансових установ) на етапі «патримоніально-бюрократичної державності», за визначенням М. Вебера. Наголошено на важливості авторського підходу до середньовічної дипломатії не лише як до політичних переговорів, а й розглядаючи «рутинні практики» дипломатичного дискурсу (документацію та риторику). Зазначено, що впродовж першої половини XIV століття як в Англії, так і в папській курії питання дипломатичного листування й управління документальними архівами з міжнародних справ дедалі більше переходили від контролю канцелярії до компетенції секретаріату короля і папи. Можна погодитися з висновком авторки, що це свідчить про «фундаментальну потребу для правителів безпосередньо наглядати та контролювати міжнародні справи»; тоді як загальною тенденцією адміністративних департаментів (як наприклад, канцелярії в Англії) є виокремлення з королівського двору і перетворення на державну установу. Автори вважають достатньо обґрунтованим висновок Б. Бомбі, що в першій половині XIV століття схожі або навіть паралельні процеси в розвитку інститутів, які опікувалися міжнародними справами, і дипломатичних практик в англійському королівстві і папській курії виникли не через взаємні впливи, а насамперед завдяки внутрішній динаміці інституційного розвитку і через потребу відповісти на ті самі виклики – передусім під впливом англо-французького конфлікту на англо-папські відносини. Зроблено висновок, що робота Б. Бомбі досить логічна, аргументована й концептуальна; авторка показала вміння подавати аналізовані події та явища в історичному контексті, підкріплювати загальні положення і висновки конкретними фактами з різноманітних джерел. Висловлено деякі критичні зауваження, які ніяк не впливають на загальне позитивне враження від роботи. The review is devoted to consideration of Barbara Bombi's research on the peculiarities and ways of development of medieval diplomatic discourse. It was established that the study of diplomatic exchange between England and the papacy in the first half of the fourteenth century allowed the author to investigate the stages, features and direction of changes and transformations in medieval administrative and diplomatic practices of conducting international affairs and to defend the thesis about the emergence of a "common language of diplomacy". The review analyzes B. Bombi's attempt to connect the development of medieval diplomacy with the growing bureaucratization of state entities throughout Europe (especially offices and financial institutions) at the stage of "patrimonial-bureaucratic statehood", as defined by M. Weber. The importance of the author's approach to medieval diplomacy not only as political negotiations, but also considering "routine practices" – documentation and rhetoric used in diplomatic discourse – is emphasized. It is noted that during the first half of the 14th century, both in England and in the papal curia, issues of diplomatic correspondence and management of documentary archives on international affairs increasingly passed from the control of the chancellery to the competence of the secretariat of the king and the pope. One can agree with the author's conclusion that this indicates a "fundamental need for rulers to directly supervise and control international affairs"; while the general tendency of administrative departments (such as chancellery in England) is to separate from the royal court and become a public institution. The authors consider the conclusion of B. Bombi to be sufficiently justified that in the first half of the fourteenth century, similar or even parallel processes in the development of institutions that took care of international affairs and diplomatic practices in the English kingdom and the papal curia did not arise due to mutual influences, but primarily due to internal dynamics of institutional development and due to the need to respond to the same challenges – first of all, under the influence of the Anglo-French conflict on Anglo-papal relations. It was concluded that the work of B. Bombi is quite logical, reasoned and conceptual; the author showed the ability to present the analyzed events and phenomena in a historical context, to support general statements and conclusions with specific facts from various sources. The review expresses some critical remarks, which in no way affect the overall positive impression of the work.