Перегляд за Автор "Pidhorodetskyi Valentyn Oleksandrovych"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Правове регулювання дефіциту бюджету України в умовах воєнного стану
    (Ірпінський юридичний часопис: науковий журнал, 2023) Касьяненко Любов Михайлівна; Миколаєнко П. М.; Підгородецький Валентин Олександрович; Kasianenko Liubov Mykhailivna; Mykolaienko P.M.; Pidhorodetskyi Valentyn Oleksandrovych
    У статті досліджено аспекти правового регулювання дефіциту бюджету України в умовах повномасштабної війни. Зокрема, визначено дефініцію поняття «дефіцит бюджету» з урахуванням офіційного визначення та науковців, зазначено те, що серед учених-економістів та юристів досі немає єдиної думки щодо цього терміна. Зосереджується увага на тому, що бюджетний дефіцит, попри свою негативність, не завжди є критичним явищем, у світовій практиці високорозвинені країни також мають бюджеті дефіцити. Здійснюється класифікація найпоширеніших причин, які спричиняють дефіцит бюджету. Проведено аналіз взаємозалежності між дефіцитом бюджету та державним боргом. Проаналізовано дефіцит бюджету у відсотках щодо ВВП. Акцентовано на відношенні сальдо виконання державного бюджету у паралелі січня 2023 та 2022 років. Враховуючи дослідження науковців, виділено основні можливості щодо скорочення дефіциту бюджету. Розглянуто джерела фінансування бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України, до яких належать: кошти від внутрішніх та зовнішніх запозичень; кошти від приватизації державного майна, повернення бюджетних коштів з депозитів та ін. Зосереджено особливу увагу на доходах до держбюджету від випуску військових облігацій та іноземних інвестицій у період воєнного стану. Наголошено на важливості правового врегулювання питання у можливості розумного продажу державного та комунального майна для покращення залучення іноземних інвестицій у структуру економіки України. Зосереджується увага, що нині бюджетний дефіцит для нашої держави є досить важкою частиною фінансово-правової політики, зокрема через повномасштабну війну, оскільки значні видатки спрямовані на досягнення перемоги над агресором. Обґрунтована думка, що для покращення позицій держави щодо боргових зобов’язань необхідно удосконалювати законодавчу базу, яка чітко регулюватиме ці питання. Посилення правового регулювання державного боргу у сфері оптимізації співвідношення обсягів, структури та джерел його погашення. Переконані у важливості продовження досліджень у сфері правового регулювання дефіциту бюджету The article examines aspects of legal regulation of Ukraine's budget deficit in the context of a full-scale war. In particular, the author defines the concept of "budget deficit" with due regard to the official definition and scholars, and notes that there is still no consensus among economists and lawyers on this term. The author emphasizes that, despite its negativity, the budget deficit is not always a critical phenomenon; in the world practice, highly developed countries also have budget deficits. The most common causes of budget deficits are classified. The interdependence between the budget deficit and public debt is analyzed. The budget deficit as a percentage of GDP is analyzed. The emphasis is placed on the ratio of the state budget execution balance in the parallel of January 2023 and 2022. Taking into account the research of scientists, the main opportunities for reducing the budget deficit are highlighted. The sources of budget financing in accordance with the Budget Code of Ukraine are considered, which include: funds from internal and external borrowing; funds from the privatization of state property, return of budget funds from deposits, etc. Special attention is paid to the state budget revenues from the issue of military bonds and foreign investments during the period of martial law. The importance of legal regulation of the issue of the possibility of reasonable sale of state and municipal property in order to improve the attraction of foreign investment in the structure of the Ukrainian economy is emphasized. The author emphasizes that today the budget deficit is a rather difficult part of financial and legal policy for our country, in particular due to a full-scale war, since significant expenditures are aimed at achieving victory over the aggressor. The author argues that in order to improve the state's position with regard to debt obligations, it is necessary to improve the legislative framework that will clearly regulate these issues. Strengthening the legal regulation of public debt in the area of optimizing the ratio of the volume, structure and sources of its repayment. We are convinced of the importance of continuing research in the field of legal regulation of the budget deficit.
  • Ескіз
    Документ
    Правове регулювання статусу біженця крізь призму права Європейського Союзу
    (Журнал східноєвропейського права, 2024) Лісова Катерина Сергіївна; Підгородецький Валентин Олександрович; Скрипець Владислав Ігорович; Lisova Kateryna Serhiivna; Pidhorodetskyi Valentyn Oleksandrovych; Skrypets Vladyslav Ihorovych
    Стаття комплексно досліджує правове регулювання статусу біженця крізь призму права Європейського Союзу. Розглядається визначення поняття «біженець» у міжнародному праві відповідно до Конвенції ООН 1951 року та його ключові елементи - обґрунтовані побоювання переслідувань, знаходження поза країною походження, нездатність користуватися її захистом. Аналізуються основні положення Конвенції щодо захисту біженців, зокрема принцип non-refoulement, який забороняє примусове повернення до небезпечних країн, рівність із громадянами в реалізації низки прав і свобод, обов'язок держав співпрацювати з УВКБ ООН. Висвітлено створення та етапи розвитку Спільної європейської системи притулку (СЄСП), що включає низку директив та регламентів для гармонізації національних систем надання притулку. Детально розглянуто Дублінську регламентацію як механізм визначення держави, відповідальної за розгляд заяв про надання міжнародного захисту, її критичні недоліки під час міграційної кризи 2015-2016 років та пропозиції реформування через запровадження обов'язкового перерозподілу біженців на основі квот. Проаналізовано критерії надання статусу біженця згідно з Кваліфікаційною директивою 2011/95/ЄС, а також застосування механізму тимчасового захисту, який забезпечує негайну допомогу у випадках масових потоків біженців. Охарактеризовано соціально-економічні права визнаних біженців в ЄС - працевлаштування, соціальний захист, медобслуговування, освіта тощо, а також заходи з їх інтеграції на основі відповідних стратегій держав-членів. Висвітлено виклики безпрецедентних міграційних криз 2015-2016 та 2022 років для СЄСП, зокрема масовий приплив біженців з України, та необхідність подальшого вдосконалення правового регулювання з урахуванням практичного досвіду, принципів солідарності й міжнародних зобов'язань ЄС у сфері прав людини. Окрема увага приділяється аналізу різних етапів імплементації положень міжнародного та європейського законодавства про біженців на національному рівні держав-членів ЄС. Зазначається, що незважаючи на наявність спільних правил, їх реалізація залишається неоднорідною через відмінності в адміністративних структурах, ресурсах та процедурах органів притулку різних країн, що створює виклики для забезпечення єдиних стандартів захисту прав біженців. This article provides a comprehensive analysis of the legal regulation of refugee status through the lens of European Union law. It examines the definition of "refugee" in international law according to the 1951 UN Convention and its key elements: well-founded fear of persecution, being outside the country of origin, and the inability to avail oneself of its protection. The main provisions of the Convention concerning the protection of refugees are analyzed, including the principle of non-refoulement, which prohibits forced return to dangerous countries, equality with citizens in the exercise of a range of rights and freedoms, and the obligation of states to cooperate with the UNHCR. The creation and developmental stages of the Common European Asylum System (CEAS), which includes a series of directives and regulations to harmonize national asylum systems, are highlighted. The Dublin Regulation, as a mechanism for determining the state responsible for examining applications for international protection, its critical shortcomings during the 2015-2016 migration crisis, and reform proposals involving the mandatory redistribution of refugees based on quotas, are discussed in detail. The criteria for granting refugee status according to the Qualification Directive 2011/95/EU, as well as the application of the temporary protection mechanism providing immediate assistance in cases of mass influx of refugees, are analyzed. The socio-economic rights of recognized refugees in the EU—employment, social protection, medical care, education, etc.—and integration measures based on member state strategies are characterized. The unprecedented migration crises of 2015-2016 and 2022, particularly the mass influx of refugees from Ukraine, and the need for further improvement of legal regulation considering practical experience, principles of solidarity, and the EU’s international human rights obligations are also addressed. Special attention is given to the analysis of different stages of implementing international and European refugee law provisions at the national level of EU member states. It is noted that despite the existence of common rules, their implementation remains heterogeneous due to differences in administrative structures, resources, and procedures of asylum authorities in different countries, creating challenges for ensuring uniform standards of refugee rights protection.