(Не)коректна лексика в сучасній комунікації: етичні норми та мовна практика

Abstract

У статті структуровано та комплексно проаналізовано чутливий медіаконтент щодо коректності / некоректності номінацій осіб окремих спільнот. Закцентовано увагу на назвах людей етнічних і соціальних груп, представлених у мові сучасних ЗМІ. Запропоновано релевантні відповідники, що корелюють із правилами соціального та мовного етикету, а також засвідчують дотримання професійних стандартів. У полі зору перебували медіатексти, у яких представлені номінації, що порушують етичні норми та мовну культуру. Проаналізовано некоректні номінації людей за етнічною належністю, гендерними стереотипами, віковими особливостями, соціальним статусом. Зафіксовано гіперболізовані заголовки з виразними оцінними ярликами, що є виявом недотримання професійних стандартів. Мовна практика засвідчує, що медійники порушують журналістику толерантності, вдаючись до етично некоректних словосполук чи висловлювань. Зауважено, що некоректні номінації представлені як у заголовковому комплексі публікацій, так і в самому текстовому наповненні матеріалів. З’ясовано, що подібні висловлювання щодо певних категорій людей породжують так звану мову ворожнечі, тому вони невиправдані в медіакомунікації. Зазначати відповідні ознаки особи чи групи осіб необхідно лише у випадках, коли ця інформація важлива, тобто є неодмінною складовою публікації. У висвітленні історій про жінок і чоловіків важливо зважати на гендерну чутливість тексту. Усеохопність й об’єктивність дослідження забезпечило використання низки методів: описового, за допомогою якого систематизовано й схарактеризовано мовні одиниці, що перебувають поза межами етичних норм і журналістської толерантності; контекстуального аналізу, використаного з метою виявлення та з’ясування ролі некоректної лексики й термінології в межах аналізованих текстів; комунікативно-прагматичного аналізу, за допомогою якого з’ясовано вплив чутливого контенту на реципієнтів, зокрема вразливі групи населення.The article records, structures and comprehensively analyses sensitive media content regarding correctness/ incorrectness of nominations of individuals from certain communities. It focuses on names of people from ethnic and social groups represented in the language of modern media. Relevant equivalents are proposed that correlate with the rules of social and linguistic etiquette, as well as testify to the observance of professional standards. The focus was on media texts with nominations violating ethical norms and linguistic culture. Incorrect nominations of people based on ethnicity, gender stereotypes, age, and social status are analyzed. Exaggerated headlines with expressive evaluative labels were recorded, which is a manifestation of noncompliance with professional standards. The language experience shows that media professionals violate the journalism of tolerance by using ethically incorrect phrases or statements. It is noted that incorrect nominations are presented both in the title complex of publications and in the textual content of the materials. It was found that such statements about certain categories of people generate the so-called hate speech, so they are unjustified in media communication. It is necessary to indicate the relevant characteristics of a person or group of persons only in cases where this information is important, i.e., an integral part of the publication. When covering stories about women and men, it is important to take into account the gender sensitivity of the text. The comprehensiveness and objectivity of the study was ensured by the use of a number of methods: descriptive, which systematised and characterised language units that are outside the scope of ethical norms and journalistic tolerance; contextual analysis used to identify and clarify the role of incorrect vocabulary and terminology within the analysed texts; communicative and pragmatic analysis, which helps to determine the impact of sensitive content on recipients, including vulnerable groups.