Публікація: Urban planning, environmental and hygienic standardization of sanitary protection zones for infrastructure objects – automobile refuling stations as a component supply of state administration
Вантажиться...
Дата
DOI
Назва видання
ISSN
Назва тому
Видання
Київський Національний університет імені Тараса Шевченка
Анотація
In connection with the shortage of land resources in the largest cities and megalopolises, the issue of the location of existing automobile refueling stations (ARS) and the design of prospective residential buildings close to them, as well as the location of projected ARS in already established suburban areas, are becoming increasingly important. This is happening against the background of rapid motorization of modern society. This also necessitates the formation of new approaches to solving modern problems in the planning and development of the territories of settlements, namely state regulation on the standardization of sanitary protection zones (SPZ) for modern ARS. The purpose and task of the research is to carry out the ecological and hygienic substantiation of the regulation of SPZ for infrastructure objects – modern ARS, taking into account their differentiation in terms of capacity and degree of impact on the environment and the level of fire safety, as a component supply of public administration, to regulate the urban planning situation and make administrative and management decisions. The subject of the study is the achievement of safe conditions for the location of ARS on the territory of populated areas by means of ecological and hygienic standardization of the SPZ for them. The object of the study is the ecological, hygienic and fire safety of ARS for the population of residential and public buildings adjacent to the territory of the ARS as a component supply of public administration. The article presents the results of comprehensive studies on the justification of the standardization of new SPZ for modern ARS according to urban planning, ecological and hygienic criteria and the level of fire safety as a component supply of public administration. The establishment of SPZ for ARS is substantiated, taking into account their differentiation in terms of capacity, the state of implementation of environmentally friendly fuel handling technologies and the level of fire safety, which is important for making administrative and management decisions regarding the development of the territories of settlements adjacent to them. The introduction of environmentally friendly equipment and modern technologies, the implementation of environmental protection measures during fuel storage at ARS are effective measures, both at the local self-government level and at the state level, which will slow down climate change on Earth. According to the research results, the classification of ARS according to the ecological and hygienic characteristics of gross emissions from sources of atmospheric air pollution is proposed: small, medium and large ARS, which is important from the point of view of urban planning.
У зв'язку з дефіцитом земельних ресурсів у найбільших містах і мегаполісах дедалі більшого значення набувають питання розташування наявних автозаправних станцій (АЗС) і проєктування перспективної житлової забудови, наближеної до них, а також розміщення проєктованих АЗС на вже створених приміських територіях. Зазначене відбувається на тлі стрімкої автомобілізації сучасного суспільства. Це також викликає необхідність формування нових підходів до розв'язання сучасних проблем у плануванні та забудові територій населених пунктів, а саме державного регулювання щодо унормування санітарно-захисних зон (СЗЗ) для сучасних АЗС. Мета та завдання дослідження полягають у здійсненні еколого-гігієнічного обґрунтування нормування СЗЗ для об'єктів інфраструктури – сучасних АЗС з урахуванням їх диференціації за потужністю та ступенем впливу на навколишнє середовище і рівнем пожежної безпеки як складника забезпечення публічного управління для регулювання містобудівної ситуації та прийняття адміністративно-управлінських рішень. Предметом дослідження є досягнення безпечних умов розміщення АЗС на території населених пунктів шляхом еколого-гігієнічного нормування СЗЗ для них. Об'єктом дослідження є еколого-гігієнічна та пожежна безпека АЗС для населення житлової та громадської забудови, що прилягає до території АЗС, як складова частина забезпечення державного регулювання. Наведено результати комплексних досліджень щодо обґрунтування нормування нових СЗЗ для сучасних АЗС за містобудівними, еколого-гігієнічними критеріями та рівнем пожежної безпеки. Обґрунтовано створення СЗЗ для АЗС з урахуванням їх диференціації за потужністю, станом упровадження екологічно чистих технологій поводження з паливом та рівнем пожежної безпеки, що важливо для прийняття адміністративно-управлінських рішень щодо розвитку територій, прилеглих до них населених пунктів. Виявлено, що впровадження екологічно зберігального обладнання та сучасних технологій, виконання природоохоронних заходів під час зберігання палива на АЗС є дієвими заходами як на рівні місцевого самоврядування, так і на державному рівні, що дасть змогу уповільнити зміни клімату на Землі. За результатами досліджень запропоновано класифікацію АЗС за еколого-гігієнічними характеристиками валових викидів від джерел забруднення атмосферного повітря: малі, середні та великі АЗС, що є важливим з погляду містобудування.
У зв'язку з дефіцитом земельних ресурсів у найбільших містах і мегаполісах дедалі більшого значення набувають питання розташування наявних автозаправних станцій (АЗС) і проєктування перспективної житлової забудови, наближеної до них, а також розміщення проєктованих АЗС на вже створених приміських територіях. Зазначене відбувається на тлі стрімкої автомобілізації сучасного суспільства. Це також викликає необхідність формування нових підходів до розв'язання сучасних проблем у плануванні та забудові територій населених пунктів, а саме державного регулювання щодо унормування санітарно-захисних зон (СЗЗ) для сучасних АЗС. Мета та завдання дослідження полягають у здійсненні еколого-гігієнічного обґрунтування нормування СЗЗ для об'єктів інфраструктури – сучасних АЗС з урахуванням їх диференціації за потужністю та ступенем впливу на навколишнє середовище і рівнем пожежної безпеки як складника забезпечення публічного управління для регулювання містобудівної ситуації та прийняття адміністративно-управлінських рішень. Предметом дослідження є досягнення безпечних умов розміщення АЗС на території населених пунктів шляхом еколого-гігієнічного нормування СЗЗ для них. Об'єктом дослідження є еколого-гігієнічна та пожежна безпека АЗС для населення житлової та громадської забудови, що прилягає до території АЗС, як складова частина забезпечення державного регулювання. Наведено результати комплексних досліджень щодо обґрунтування нормування нових СЗЗ для сучасних АЗС за містобудівними, еколого-гігієнічними критеріями та рівнем пожежної безпеки. Обґрунтовано створення СЗЗ для АЗС з урахуванням їх диференціації за потужністю, станом упровадження екологічно чистих технологій поводження з паливом та рівнем пожежної безпеки, що важливо для прийняття адміністративно-управлінських рішень щодо розвитку територій, прилеглих до них населених пунктів. Виявлено, що впровадження екологічно зберігального обладнання та сучасних технологій, виконання природоохоронних заходів під час зберігання палива на АЗС є дієвими заходами як на рівні місцевого самоврядування, так і на державному рівні, що дасть змогу уповільнити зміни клімату на Землі. За результатами досліджень запропоновано класифікацію АЗС за еколого-гігієнічними характеристиками валових викидів від джерел забруднення атмосферного повітря: малі, середні та великі АЗС, що є важливим з погляду містобудування.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Urban planning, environmental and hygienic standardization of sanitary protection zones for infrastructure objects – automobile refuling stations as a component supply of state administration / V. Makhnyuk, O. Bondar, S. Mogilny, V. Makhnyuk, O. Vasilyeva // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Державне управління. – 2023. – Вип. 2 (18). – С. 79–85.
