Використання сучасних технологій (GIS, AI-аналізу, БПЛА) для документування воєнних злочинів

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження можливостей використання сучасних цифрових технологій, зокрема геоінформаційних систем (GIS), методів штучного інтелекту (AI-аналізу) та безпілотних літальних апаратів (БПЛА), у процесі документування воєнних злочинів. Актуальність теми зумовлена об’єктивною потребою підвищення ефективності збору, систематизації, аналізу та збереження доказової інформації в умовах збройних конфліктів, особливо в контексті збройної агресії російської федерації проти України, що супроводжується масштабними порушеннями норм міжнародного гуманітарного права. У статті проаналізовано сучасні підходи до просторового аналізу місць учинення воєнних злочинів із використанням GIS-технологій, які забезпечують точну геолокацію подій, фіксацію динаміки руйнувань та візуалізацію доказової інформації. Окрему увагу приділено застосуванню методів штучного інтелекту для автоматизованої обробки великих масивів даних, зокрема фото- та відеоматеріалів, супутникових знімків і відкритих джерел інформації, що дозволяє підвищити швидкість та об’єктивність аналітичних процедур. Розглянуто можливості використання БПЛА як інструменту дистанційного збору доказів у небезпечних або важкодоступних районах, що сприяє збереженню життя учасників розслідувань і мінімізації втручання у зону бойових дій. Обґрунтовано переваги інтегрованого застосування GIS, AI та БПЛА як єдиної технологічної системи документування воєнних злочинів, здатної забезпечити належний рівень доказовості відповідно до вимог міжнародного гуманітарного права та стандартів міжнародного кримінального правосуддя. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні комплексного підходу до використання зазначених цифрових технологій у процесі фіксації та аналізу воєнних злочинів. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання органами досудового розслідування, правозахисними організаціями, а також міжнародними судовими та слідчими інституціями з метою підвищення якості доказування, забезпечення невідворотності відповідальності та удосконалення механізмів міжнародного правосуддя.

The article presents a comprehensive study of the possibilities of using modern digital technologies, in particular geographic information systems (GIS), artificial intelligence methods (AI analysis), and unmanned aerial vehicles (UAVs), in the process of documenting war crimes. The relevance of the topic is determined by the objective need to increase the efficiency of collecting, systematizing, analyzing, and preserving evidentiary information in the context of armed conflicts, especially in relation to the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, which is accompanied by large-scale violations of international humanitarian law. The article analyzes contemporary approaches to the spatial analysis of sites of war crimes using GIS technologies, which ensure accurate geolocation of events, documentation of the dynamics of destruction, and visualization of evidentiary information. Particular attention is paid to the application of artificial intelligence methods for the automated processing of large data sets, including photographic and video materials, satellite imagery, and opensource information, which makes it possible to increase the speed and objectivity of analytical procedures. The possibilities of using UAVs as a tool for remote evidence collection in dangerous or hard-to-reach areas are examined, contributing to the protection of investigators’ lives and minimizing interference in combat zones. The advantages of the integrated use of GIS, AI, and UAVs as a unified technological system for documenting war crimes are substantiated, capable of ensuring an appropriate level of evidentiary reliability in accordance with the requirements of international humanitarian law and the standards of international criminal justice. The scientific novelty of the study lies in the development of a comprehensive approach to the use of these digital technologies in the process of recording and analyzing war crimes. The practical significance of the findings consists in the possibility of their application by pre-trial investigation bodies, human rights organizations, as well as international judicial and investigative institutions, with the aim of improving the quality of evidence, ensuring the inevitability of accountability, and enhancing the mechanisms of international justice.