Establishment of joint investigation teams in the investigation of criminal offenses against peace and security of mankind

Abstract

The purpose of this study is to provide a theoretical analysis and examine the feasibility of establishing joint investigation teams (JITs) in the investigation of criminal offenses against peace and security of mankind. Results. The article examines the peculiarities of establishing JITs in the investigation of war crimes. It is noted that the issue of war crimes and holding perpetrators accountable remains one of the key challenges of contemporary international law. Ukraine, in its efforts to document the crimes committed by the Russian Federation, relies on the norms of international humanitarian law and cooperates with international organizations, including the International Criminal Court (ICC). The creation of the CICED (Core International Crimes Evidence Database) is identified as an important step toward improving international criminal justice and coordinating investigations related to international crimes such as war crimes, crimes against humanity, and genocide. CICED is expected to become a crucial tool for storing, processing, and analyzing evidence arising from such investigations, playing a key role in ensuring access to this evidence for various legal actors. Furthermore, Eurojust provides essential legal support by assisting in the preparation of agreements—such as the agreement establishing a JIT in Ukraine—and ensuring compliance with international legal standards. This enables national authorities to operate effectively within international procedures and contributes to harmonizing national and international legal mechanisms. It is argued that national legislation must clearly define the procedure for creating JITs, their powers, and the scope of their activities. This would prevent legal uncertainty in the formation of such teams and ensure their efficient functioning. Conclusions. One of the main challenges is the need to align procedures for collecting, exchanging, and disclosing evidence among countries. Legislation should clearly regulate this process to ensure the confidentiality, security, and legal admissibility of the collected evidence. Given the requirements for data protection, especially in the context of international investigations, it is important to develop procedures that ensure the proper legal safeguarding of data during its exchange between states. This also includes adherence to standards for the protection of human rights, particularly in cases involving the collection of information about individuals under investigation. It is also crucial to establish effective mechanisms for cooperation with international organizations such as Eurojust, the International Criminal Court, and other states. This will allow Ukraine to effectively integrate into the international justice system and ensure a proper level of legal cooperation. Such cooperation includes determining the legal status of deployed investigators and prosecutors, as well as addressing issues related to the use of means such as weapons, if necessary, to ensure the security of the investigation.Метою дослідження є теоретичний аналіз та розгляд можливості створення спільних слідчих груп при розслідуванні кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства. Результати. У статті розглянуто особливості створення спільних слідчих груп при розслідуванні воєнних злочинів. Зазначено, що питання воєнних злочинів та притягнення винних осіб до відповідальності є одним із ключових викликів сучасного міжнародного права. Україна, працюючи над документуванням злочинів рф, керується нормами міжнародного гуманітарного права та співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема Міжнародним кримінальним судом. Зазначено, створення бази даних CICED (Core International Crimes Evidence Database) є важливим етапом у вдосконаленні міжнародного кримінального правосуддя та координації розслідувань, пов'язаних з міжнародними злочинами, такими як воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид. CICED має стати важливим інструментом для зберігання, обробки та аналізу доказів, що виникають під час таких розслідувань, і відігравати ключову роль у забезпеченні доступу до цих доказів для різних учасників правового процесу. Слід додати, що Євроюст надає важливу юридичну підтримку, допомагаючи в підготовці угод, як, наприклад, угода щодо створення ССГ в Україні, а також у забезпеченні юридичної відповідності міжнародним нормам. Це дозволяє національним органам ефективно діяти в межах міжнародних процедур та забезпечує гармонізацію національних та між народних правових механізмів. Ми вважаємо, що на рівні національного законодавства має бути чітко прописана процедура створення спільних слідчих груп, їх повноваження та межі діяльності. Це дозволить уникнути правової невизначеності при створенні таких груп і забезпечить їх ефективну роботу. Висновки. Однією з основних проблем є необхідність узгодження процедур збору, обміну і розкриття доказів між країнами. Законодавство повинно чітко визначати правила для цього процесу, щоб забезпечити конфіденційність, безпеку та юридичну допустимість зібраних доказів. Враховуючи вимоги захисту даних, особливо в контексті міжнародних розслідувань, важливо роз робити процедури, які дозволять забезпечити належну юридичну захищеність даних під час їх обміну між державами. Це також стосується дотримання стандартів щодо захисту прав людини, зокрема, у випадках, коли мова йде про збирання інформації щодо осіб, які підлягають слідству. Також важливо налаштувати механізми співпраці з міжнародними організаціями, такими як Євроюст або Міжнародний кримінальний суд, та іншими державами. Це дозволить Україні ефективно інтегруватися в міжнародну систему правосуддя і забезпечити належний рівень правового співробітництва. Це включає визначення правового статусу відряджених слідчих та прокурорів, а також питання щодо використання таких засобів, як зброя, у разі потреби для забезпечення безпеки розслідування.