Психологічні особливості копінг-стратегій демобілізованих військовослужбовців

Abstract

У дипломній роботі досліджено психологічні особливості використання копінг-стратегій демобілізованими військовослужбовцями у процесі їхньої соціально-психологічної адаптації. Основна увага приділяється теоретичному аналізу механізмів долаючої поведінки в екстремальних умовах та емпіричному вивченню копінг-ресурсів ветеранів. Дослідження проводилось на базі Головного військово-медичного клінічного центру ДПСУ (м. Київ) за участю 52 осіб віком від 23 до 51 року, які мають досвід бойових дій. Встановлено феномен «дисоційованої активності», що виявляється у поєднанні високих навичок раціонального планування та самоконтролю з вираженою схильністю до емоційного уникнення та соціальної відчуженості. Виявлено критичний дефіцит стратегії пошуку соціальної підтримки, що свідчить про кризу довіри до цивільного середовища. На основі результатів дослідження розроблено триетапну програму психокорекційної роботи, спрямовану на розвиток емоційного інтелекту та навичок асертивної комунікації. Практична значущість роботи полягає у можливості застосування розроблених рекомендацій у діяльності ветеранських організацій, центрів соціально-психологічної допомоги та у роботі фахівців, які забезпечують реінтеграцію військовослужбовцівThis diploma thesis investigates the psychological peculiarities of using coping strategies by demobilized military personnel during their socio-psychological adaptation. The main focus is on the theoretical analysis of coping mechanisms in extreme conditions and the empirical study of veterans’ coping resources. The study was conducted at the Main Military Medical Clinical Centre of the State Border Guard Service (Kyiv) with the participation of 52 individuals aged 23 to 51 who had combat experience. The phenomenon of «dissociated activity» was identified, manifesting in a combination of high rational planning and self-control skills with a pronounced tendency toward emotional avoidance and social alienation. A critical deficit in social support-seeking strategies was revealed, indicating a crisis of trust in the civilian environment. Based on the research results, a three-stage psycho-correctional program was developed, aimed at developing emotional intelligence and assertive communication skills. The practical significance of the work lies in the possibility of applying the developed recommendations in the activities of veteran organizations, socio-psychological assistance centers, and the work of specialists ensuring the reintegration of military personnel