Правове регулювання шлюбних договорів: українські реалії та європейський досвід

Abstract

Стаття присвячена комплексному аналізу сучасного стану правового регулювання шлюбних договорів в Україні та вивченню європейського досвіду, що може бути корисним для подальшого вдосконалення національної практики. У роботі окреслено ключові проблеми, які виникають під час укладення, виконання та судового тлумачення умов шлюбного договору, зокрема відсутність єдності правозастосування, неоднозначність підходів судів до оцінки добросовісності сторін, складність встановлення балансу між автономією волі подружжя та необхідністю захисту їхніх прав та інтересів. У статті досліджено правові підходи держав – членів Європейського Союзу, зокрема Німеччини, Франції, Польщі та Нідерландів, де шлюбні договори мають ширше застосування та ґрунтуються на усталеній судовій практиці й деталізованому законодавчому регулюванні. Зроблено висновок про необхідність нормативного уточнення вимог до змісту шлюбних договорів, вдосконалення процедур їх посвідчення, а також узгодження національних підходів із європейськими стандартами для забезпечення більшої передбачуваності та захисту прав сторін.This article is devoted to a comprehensive analysis of the current state of legal regulation regarding marriage contracts in Ukraine, as well as an examination of European experience that may prove useful for the further improvement of national practice. The paper outlines key issues arising during the conclusion, performance, and judicial interpretation of the terms of a marriage contract – specifically, the lack of uniformity in legal application, inconsistent judicial approaches to assessing the good faith of the parties, and the difficulty of striking a balance between the autonomy of the spouses’ will and the need to protect their rights and interests. The article examines the legal approaches of European Union member states – specifically Germany, France, Poland, and the Netherlands – where marital agreements are more widely used and are based on established case law and detailed legislative regulation. It is concluded that there is a need to provide regulatory clarification regarding the content requirements for marriage contracts, to improve the procedures for their formal certification, and to align national approaches with European standards, in order to ensure greater predictability and the protection of the parties' rights.