Теоретичні аспекти дослідження проблеми негативних психічних станів особистості

Abstract

Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення, зокрема теоретичного розгляду такого психічного явища як негативні психічні стани та їх вплив на функціонування та діяльність особистості в сучасному суспільстві. Зазначено, що пандемія COVID-19, повномасштабна війна, яка охопила Україну, стала джерелом глибокої соціальної кризи, що має значний вплив на психологічне здоров’я населення. Ці події призвели до глибоких змін у житті багатьох людей, а ситуація нестабільності та невизначеності, втрати та зміна звичного укладу життя значно підвищують ймовірність розвитку негативних психічних станів. У статті глибоко розглянуті теоретичні підходи до розуміння сутності категорії «психічні стани». На основі проведеного аналізу, рекомендуємо розуміти під поняттям «психічних станів» складні інтегративні утворення, які відображають не лише поточні психічні процеси, але й їхню взаємодію з особистісними характеристиками та зовнішніми умовами. Зазначено класифікацію психічних станів відповідно таких критеріїв: тривалість стану, інтенсивність, модальність, суб’єктивна значущість, усвідомленість та можливість регуляції причинність. У ході дослідження було розглянуто ключові негативні психічні стани, такі як тривожність, депресія, стрес і емоційне вигорання.

The article is devoted to the actual problem of today, in particular, the theoretical consideration of such a mental phenomenon as negative mental states and their influence on the functioning and activity of the individual in modern society. It is noted that the COVID-19 pandemic, a full-scale war that engulfed Ukraine, has become the source of a deep social crisis that has a signicant impact on the psychological health of the population. These events led to deep changes in the lives of many people, and the situation of instability and uncertainty, loss and changes in the usual way of life signicantly increase the likelihood of developing negative mental states. The article deeply examines theoretical approaches to understanding the essence of the category "mental states". Based on the conducted analysis, we recommend understanding the concept of "mental states" as complex integrative formations that reflect not only current mental processes, but also their interaction with personal characteristics and external conditions. The classication of mental states according to the following criteria is indicated: duration of the state, intensity, modality, subjective signicance, awareness and the possibility of causality regulation. The study looked at key negative mental states such as anxiety, depression, stress and burnout.