Середньовічне церковне судочинство: цивільний та кримінальний процеси
Вантажиться...
Дата
2022
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Ірпінський юридичний часопис
Анотація
Стаття присвячена дослідженню характеру змін у церковному середньовічному судочинстві XII–XIV століть під впливом юрисдикційного ренесансу та оформлення структурованої системи церковного права. Юрисдикційна компетенція церкви поступово розширювалася: таїнства (насамперед шлюб), злочини проти віри (єресь, чаклунство, магія), клятви й обітниці, справи, що стосуються церковних осіб, місць,
речей, були виключно у веденні церковного правосуддя; звичайні правопорушення і злочини розглядалися церковними трибуналами в конкуренції зі світським правосуддям. Констатовано, що судова процедура (ordo iudiciarius) була однією з найактуальніших галузей, в яких правознавці створили нову юриспруденцію за принципами римського права (Паукапалея, Стефан з Турне). У статті проаналізовані структура, організаційні засади і процедури (цивільна та кримінальна) розгляду справ. Зазначено, що церковна система цивільного та кримінального правосуддя брала до уваги широкий спектр канонічних правопорушень, які варіювалися від дрібних відхилень норм поведінки до злочинів найвищої тяжкості. Можна вважати доведеним, що канонічні суди на початку XII ст. ще не мали систематичної структури, їм не вистачало кваліфікованого персоналу для впорядкованого та систематичного ведення справ. Автори вважають, безперечно, що канонічне процесуальне право ставало все більш складним, а процедурні технічні тонкощі вимагали навичок професійної групи юридичних експертів. Папа Клемент V конституцією «Saepe contingit» визначив
елементи спрощеної канонічної процедури. Це сприяло прискоренню стандартного цивільного процесу в церковних судах. Кримінальне судочинство в церковних судах також зазнало фундаментальних змін упродовж XIII ст. Основними з них були відмова від судових випробувань у світських судах та введення інквізиційної процедури в церковних трибуналах. Зроблено висновок, що до XIV століття влада Латинської Церкви створила досконалий апарат для забезпечення правопорядку та судового розгляду.
The article is devoted to the study of the nature of changes in the ecclesiastical medieval judiciary of the XII-XIV centuries under the influence of the jurisdictional renaissance and the design of a structured system of ecclesiastical law. The jurisdiction of the Church gradually expanded: sacraments (primarily marriage), crimes against the faith (heresy, witchcraft, magic), oaths and vows, matters concerning church persons, places, things were in the exclusive jurisdiction of ecclesiastical justice; ordinary offenses and crimes were considered by ecclesiastical tribunals in competition with secular justice. It was stated that litigation (ordo iudiciarius) was one of the most relevant areas in which jurists created a new jurisprudence on the principles of Roman law (Paukapalea, Stephen of Tournai). The article analyzes the structure, organizational principles and procedures (civil and criminal) of cases. It is noted that the church system of civil and criminal justice took into account a wide range of canonical offenses, which ranged from minor deviations from the rules of conduct to crimes of the highest gravity. It can be considered proven that the canonical courts in the early XII century. they did not yet have a systematic structure, they
lacked trained staff to conduct orderly and systematic affairs. The authors believe that it is indisputable that canon law has become increasingly complex, and procedural technical subtleties required the skills of a professional team of legal experts. Pope Clement V defined
the elements of a simplified canonical procedure in the ‘Saepe contingit’ constitution. This helped speed up the standard civil process in church courts. Criminal proceedings in ecclesiastical courts also underwent fundamental changes during the thirteenth century. The main ones were the rejection of judicial trials in secular courts and the introduction of inquisitorial procedure in ecclesiastical tribunals. It is concluded that by the 14th century the authorities of the Latin Church had created a perfect apparatus for ensuring law and order and trial.
Опис
Ключові слова
канонічне право, церковне судочинство, трибунали, єпископи, офіціали, архідиякони, Римська Рота, процесуальне право, юридична процедура., Canon Law, Ecclesiastical Justice, Tribunals, Bishops, Officials, Archdeacons, Rota Romana, Procedural Law, Judicial Procedure.
Бібліографічний опис
Мацелик М. О. Середньовічне церковне судочинство: цивільний та кримінальний процеси / М. О. Мацелик, Н. М. Бинюк, Г. Ф. Санжарова // Ірпінський юридичний часопис. Серія: право. – 2022. – Вип. 1 (8). – С. 9–20.