Середньовічне церковне судочинство: цивільний та кримінальний процеси

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorМацелик Михайло Олексійовичuk_UA
dc.contributor.authorСанжарова Галина Федорівнаuk_UA
dc.contributor.authorБинюк Наталія Михайлівнаuk_UA
dc.contributor.authorMatselyk Mykhailo Oleksiiovychen_EN
dc.contributor.authorSanzharova Galina Fedorivnaen_EN
dc.contributor.authorBinuk Natalia Mykhailivnaen_EN
dc.date.accessioned2024-04-10T13:17:14Z
dc.date.available2024-04-10T13:17:14Z
dc.date.issued2022
dc.description.abstractСтаття присвячена дослідженню характеру змін у церковному середньовічному судочинстві XII–XIV століть під впливом юрисдикційного ренесансу та оформлення структурованої системи церковного права. Юрисдикційна компетенція церкви поступово розширювалася: таїнства (насамперед шлюб), злочини проти віри (єресь, чаклунство, магія), клятви й обітниці, справи, що стосуються церковних осіб, місць, речей, були виключно у веденні церковного правосуддя; звичайні правопорушення і злочини розглядалися церковними трибуналами в конкуренції зі світським правосуддям. Констатовано, що судова процедура (ordo iudiciarius) була однією з найактуальніших галузей, в яких правознавці створили нову юриспруденцію за принципами римського права (Паукапалея, Стефан з Турне). У статті проаналізовані структура, організаційні засади і процедури (цивільна та кримінальна) розгляду справ. Зазначено, що церковна система цивільного та кримінального правосуддя брала до уваги широкий спектр канонічних правопорушень, які варіювалися від дрібних відхилень норм поведінки до злочинів найвищої тяжкості. Можна вважати доведеним, що канонічні суди на початку XII ст. ще не мали систематичної структури, їм не вистачало кваліфікованого персоналу для впорядкованого та систематичного ведення справ. Автори вважають, безперечно, що канонічне процесуальне право ставало все більш складним, а процедурні технічні тонкощі вимагали навичок професійної групи юридичних експертів. Папа Клемент V конституцією «Saepe contingit» визначив елементи спрощеної канонічної процедури. Це сприяло прискоренню стандартного цивільного процесу в церковних судах. Кримінальне судочинство в церковних судах також зазнало фундаментальних змін упродовж XIII ст. Основними з них були відмова від судових випробувань у світських судах та введення інквізиційної процедури в церковних трибуналах. Зроблено висновок, що до XIV століття влада Латинської Церкви створила досконалий апарат для забезпечення правопорядку та судового розгляду. The article is devoted to the study of the nature of changes in the ecclesiastical medieval judiciary of the XII-XIV centuries under the influence of the jurisdictional renaissance and the design of a structured system of ecclesiastical law. The jurisdiction of the Church gradually expanded: sacraments (primarily marriage), crimes against the faith (heresy, witchcraft, magic), oaths and vows, matters concerning church persons, places, things were in the exclusive jurisdiction of ecclesiastical justice; ordinary offenses and crimes were considered by ecclesiastical tribunals in competition with secular justice. It was stated that litigation (ordo iudiciarius) was one of the most relevant areas in which jurists created a new jurisprudence on the principles of Roman law (Paukapalea, Stephen of Tournai). The article analyzes the structure, organizational principles and procedures (civil and criminal) of cases. It is noted that the church system of civil and criminal justice took into account a wide range of canonical offenses, which ranged from minor deviations from the rules of conduct to crimes of the highest gravity. It can be considered proven that the canonical courts in the early XII century. they did not yet have a systematic structure, they lacked trained staff to conduct orderly and systematic affairs. The authors believe that it is indisputable that canon law has become increasingly complex, and procedural technical subtleties required the skills of a professional team of legal experts. Pope Clement V defined the elements of a simplified canonical procedure in the ‘Saepe contingit’ constitution. This helped speed up the standard civil process in church courts. Criminal proceedings in ecclesiastical courts also underwent fundamental changes during the thirteenth century. The main ones were the rejection of judicial trials in secular courts and the introduction of inquisitorial procedure in ecclesiastical tribunals. It is concluded that by the 14th century the authorities of the Latin Church had created a perfect apparatus for ensuring law and order and trial.
dc.identifier.citationМацелик М. О. Середньовічне церковне судочинство: цивільний та кримінальний процеси / М. О. Мацелик, Н. М. Бинюк, Г. Ф. Санжарова // Ірпінський юридичний часопис. Серія: право. – 2022. – Вип. 1 (8). – С. 9–20.
dc.identifier.doiDOI https://doi.org/ 10.33244/2617-4154.1(8).2022.9-20.
dc.identifier.issn2617-4154
dc.identifier.urihttps://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/2135
dc.language.isouk_UA
dc.publisherІрпінський юридичний часопис
dc.relation.ispartofseriesПраво; Вип. 1 (8)
dc.relation.isreferencedby1. The History of Courts and Procedure in Medieval Canon Law / ed. Wilfried Hartmann, Kenneth Pennington. Washington: The Catholic University of America Press, 2016. 506 p. 2. Schwarz B. The Roman Curia (until about 1300). The history of courts and procedure in medieval Canon law. Washington: The Catholic University of America Press, 2016. P. 160–228. 3. Duggan A.J. Popes, Bishops, and the Progress of Canon Law, c. 1120–1234 / ed. T. R. Baker. Turnhout: Brepols, 2020. 506 р. 4. Санжаров В. А. Оформлення системи церковного права в Західній Європі у XII столітті. Декрет Граціана //Прикарпатський юридичний вісник. 2021. Вип. 6 (41). C.18–21. DOI htps://doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(41).959. 5. Санжаров В. А. Витоки і джерела канонічного права в Західній Європі до Декрету Граціана // Правова позиція. 2022. №. 1 (34). С. 5–9. DOI htps://doi.org/ 10.32836/ 2521-6473.2022-1.1. 6. Le registre de l’officialité de Cerisy / ed. G. Dupont, L. Delisle // Mémoires de la société des antiquaires de Normandie. 1880. 3e série. Vol. 10 (30). P. 271–662. 7. Grandmottet O. Les officialités de Reims // Bulletin d‘information de l‘Institut de recherche et d‘histoire des textes. 1955. Vol. 4. P. 77–106. 8. Göller E. Zur Geschichte der Rota Romana: Ein Verzeichnis päpstlicher RotaAuditoren vom Ende des 14. bis zur Mitte des 16. Jahrhunderts // Archiv für katholisches Kirchenrecht. 1911. Bd. 91. S. 19–48. 9. Schneider E. Uber den Ursprung und die Bedeutung des Namens Rota als Bezeichnung fur den obsersten papstlichen Gerichtshof // Romische Quartalschrift. 1933. Bd. 41. S. 29–43. 10. Lefebvre C. Rote romain // Dictionnaire de droit canonique. 1960. T. VII. P. 742–771. 11. Санжаров В. А. Інституційне оформлення папського правосуддя з повноправною юрисдикцією у XIV столітті: Римська Рота // Актуальні проблеми держави і права. 2022. №93. С.37–43. DOI htps://doi.org/ 10.32837/apdp.v0i93.3312. 12. Herde P. Audientia litterarum contradictarum: Untersuchungen über die päpstlichen Justizbriefe und die päpstlichen Delegationsgerichtsbarkeit vom 13. bis zum Beginn des 16. Jahrhunderts. Tübingen, 1970. 2 Bd. 13. A Formulary of the papal Penitentiary in the thirteenth century / еd. H. C. Lea. Philadelphie: Lea Brothers, 1892. XXXVIII, 183 р. 14. Мацелик М. О., Санжаров В. А., Санжарова Г. Ф. Папське судочинство в класичне Середньовіччя: Апостольська Пенітенціарія // Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 5. С. 49–52. DOI https: //doi.org/10.32782/2524-0374/2022-5/9. 15. Williman D.Summary justice in the Avignonese Camera // Proceedings of the Sixth International Congress of Medieval Canon Law. Vatican City, 1985. P. 437–449. 16. Naz R. Signature apostolique, Tribunal de la // Dictionnaire de droit canonique. 1960. T. VII. P. 1012–1018. 17. Johanek P. Ordo iudiciarius. Die deutsche Literatur des Mittelalters: Verfasserlexikon. 2004. Bd.11. S. 1083–1090. 18. Brasington B. C. Order in the Court: Medieval Procedural Treatises in Translation. Leiden, 2016. P. 86–111. 19. Pennington K. Law, Criminal Procedure. Dictionary of the Middle Ages: Suppl. 1. New York, 2004. P. 309–320. 20. Bartlett R. Trial by Fire and Water: The Medieval Judicial Ordeal. Oxford 1986. 1. The History of Courts and Procedure in Medieval Canon Law / ed. Wilfried Hartmann, Kenneth Pennington. Washington: The Catholic University of America Press, 2016. 506 p. 2. Schwarz B.The Roman Curia (until about 1300). The history of courts and procedure in medieval Canon law. Washington: The Catholic University of America Press, 2016. P. 160–228. 3. Duggan A.J. Popes, Bishops, and the Progress of Canon Law, c. 1120–1234 / ed. T. R. Baker. Turnhout: Brepols, 2020. 506 р. 4. Sanzharov V. A. Creation of the System of Ecclesiastical Law in Western Europe in the XII Century. Gratian's Decretum. Subcarpathian Law Herald. 2021. Вип. 6 (41). P. 18–21. 5. Sanzharov V. A. Origins and Sources of Canon Law in Western Europe Before the Gratian Decree // Legal Position. 2022. №. 1 (34). P. 5–9. 6. Le registre de l’officialité de Cerisy / ed. G. Dupont, L. Delisle // Mémoires de la société des antiquaires de Normandie. 1880. 3e série. Vol. 10 (30). P. 271–662. 7. Grandmottet O. Les officialités de Reims // Bulletin d‘information de l‘Institut de recherche et d‘histoire des textes. 1955. Vol. 4. P. 77–106. 8. Göller E. Zur Geschichte der Rota Romana: Ein Verzeichnis päpstlicher RotaAuditoren vom Ende des 14. bis zur Mitte des 16. Jahrhunderts. Archiv für katholisches Kirchenrecht. 1911. Bd. 91. S. 19–48. 9. Schneider E. Uber den Ursprung und die Bedeutung des Namens Rota als Bezeichnung fur den obsersten papstlichen Gerichtshof // Römische Quartalschrift. 1933. Bd. 41. S. 29–43. 10. Lefebvre C. Rote romain // Dictionnaire de droit canonique. 1960. T. VII. P. 742–771. 11. Sanzharov V. A. Organization of Papal Justice with Full Jurisdiction in the 14th century: Rota Romana // Actual Problems of State and Law. 2022. № 93. P. 37–43. 12. Herde P. Audientia litterarum contradictarum: Untersuchungen über die päpstlichen Justizbriefe und die päpstlichen Delegationsgerichtsbarkeit vom 13. bis zum Beginn des 16. Jahrhunderts. Tübingen, 1970. 2 Bd. 13. A Formulary of the papal Penitentiary in the thirteenth century / еd. Henry Charles Lea. Philadelphie: Lea Brothers, 1892. XXXVIII, 183 р. 14. Macelyk M. O., Sanzharov V. A., Sanzharova G. F. Pope’s Judiciary in the Late Middle Ages: Apostolic Penitentiary // Juridical Scientific and Electronic Journal. 2022. № 5. P. 49–52. 15. Williman D.Summary justice in the Avignonese Camera // Proceedings of the Sixth International Congress of Medieval Canon Law. Vatican City, 1985. P. 437–449. 16. Naz R. Signature apostolique, Tribunal de la // Dictionnaire de droit canonique. 1960. T. VII. P. 1012–1018. 17. Johanek P. Ordo iudiciarius. Die deutsche Literatur des Mittelalters:Verfasserlexikon. 2004. Bd. 11. S. 1083–1090. 18. Brasington B. C. Order in the Court: Medieval Procedural Treatises in Translation. Leiden, 2016. P. 86–111. 19. Pennington K. Law, Criminal Procedure// Dictionary of the Middle Ages: Suppl.1. New York, 2004. P. 309–320. 20. Bartlett R. Trial by Fire and Water: The Medieval Judicial Ordeal. Oxford, 1986.
dc.subjectканонічне право, церковне судочинство, трибунали, єпископи, офіціали, архідиякони, Римська Рота, процесуальне право, юридична процедура.uk_UA
dc.subjectCanon Law, Ecclesiastical Justice, Tribunals, Bishops, Officials, Archdeacons, Rota Romana, Procedural Law, Judicial Procedure.en_EN
dc.titleСередньовічне церковне судочинство: цивільний та кримінальний процеси
dc.title.alternativeMedieval Church Judiciary: Civil and Criminal Processes
dc.typeArticle
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
statya_2022_IR_1378.pdf
Розмір:
534.96 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Статті