Внесок В’єнського Собору 1311–12 років у розвиток середньовічного канонічного права

dc.contributor.authorСанжаров Валерій Анатолійовичuk_UA
dc.contributor.authorМацелик Михайло Олексійовичuk_UA
dc.contributor.authorСанжарова Галина Федорівнаuk_UA
dc.contributor.authorSanzharov Valery Anatoliiovychen_EN
dc.contributor.authorMatselyk Mykhailo Oleksiiovychen_EN
dc.contributor.authorSanzharova Galina Fedorivnaen_EN
dc.date.accessioned2024-01-16T07:55:50Z
dc.date.available2024-01-16T07:55:50Z
dc.date.issued2022
dc.description.abstractСтаття присвячена дослідженню причин скликання, підготовки і організації роботи, сутності постанов (конституцій, декретів) та їхньої значущості для розвитку канонічного права єдиного в ХІV ст. загальноцерковного собору – а саме В’єннського собору 1311–1312 рр. Авторами констатовано, що В’єннський собор продовжує традиції, закладені попередніми соборами західної церкви, та демонструє подальше зростання ефективного здійснення папством законодавчої влади. Зазначено, що багато питань, пов’язаних з роботою В’єннського собору, довгий час залишалися спірними: дата остаточного оприлюднення конституцій, офіційне набуття чинності соборними постановами; кількість постанов і їх точний зміст; етапи складання соборних декретів (яких саме корегувань зазнав первинний текст). Висловлено думку, що сучасний стан документації усе ще не дозволяє зробити остаточні висновки з цих питань. Доведено, що В’єннський собор відіграв важливу роль у започаткуванні адміністративних, фінансових, судових реформ римських понтифіків авіньйонського періоду. З’ясовано, що головними особливостями В’єннського собору є: 1) вибірковий виклик папою єпископів, як правило, лише по два з кожної церковної провінції (тобто менша порівняно із середньою для соборів ХІІІ ст. кількість учасників); 2) скорочена загальна кількість сесій до трьох (між першою і другою п’ять з половиною місяців, тоді як у XIII столітті кожні 8–20 днів); 3) система комісій для виробки рішень; письмові звіти; 4) звіти готували окремо від різних націй під керівництвом кардиналів і за участю папи; 5) подання («граваміна») були упорядковані в рубрики і зберігалися за географічним поділом. Автори дійшли висновку, що собор сприяв юридичному обґрунтуванню папської приматії, подальшому зростанню прерогатив римських понтифіків у церкві й авторитету середньовічної західної церкви в тогочасному суспільстві. The article is devoted to the study of the reasons for the convocation, preparation and organization of the work, the essence of the resolutions (constitutions, decrees) and their significance for the development of the unified canon law in the 14th century. of the general Church Council – namely the Council of Viennе of 1311–1312. The authors state that the Council of Viennе continues the traditions established by the previous councils of the Western Church and demonstrates the further growth of the papacy's effective exercise of legislative power. It was noted that many issues related to the work of the Council of Viennе remained controversial for a long time: the date of the final promulgation of the cathedral constitutions, the official entry into force of the cathedral decrees; the number of council resolutions and their exact content; stages of drawing up resolutions (which corrections were made to the original text). The opinion is expressed that the current state of documentation still does not allow to draw final conclusions on these issues. It is proved that the Council of Viennе played an important role in initiating the administrative, financial, and judicial reforms of the Roman pontiffs of the Avignon period. It has been found that the main features of the Council of Viennе are: 1) selective calling by the pope of bishops, as a rule, only two from each church province (that is, the number of participants is smaller compared to the average for the cathedrals of the 13th century); 2) reduced the total number of sessions to three (between the first and second five and a half months, while in the 13th century every 8–20 days); 3) a system of commissions for making decisions; written reports; 4) reports were prepared separately from different „nations‟ under the leadership of the cardinals and with the participation of the pope; 5) submissions („gravamina‟) were organized into categories and stored by geographical division. The authors came to the conclusion that the Council contributed to the legal justification of the papal primacy, the further growth of the prerogatives of the Roman pontiffs in the Church and the authority and weight of the medieval Western Church in the contemporary society.
dc.identifier.citationСанжаров В. А. Внесок В’єнського Собору 1311–12 років у розвиток середньовічного канонічного права [Електронний документ] / В. А. Санжаров, М. О. Мацелик, Г. Ф. Санжарова // Ірпінський юридичний часопис. Серія: право. – 2022. – Вип. 2 (9). – С. 47–56. – Режим доступу : https:// doi.org/10.33244/2617-4154.2(9). 2022.47-56
dc.identifier.urihttps://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/1180
dc.language.isouk_UA
dc.publisherІрпінський юридичний часопис
dc.relation.ispartofseriesПраво; Вип. 2 (9).
dc.relation.isreferencedby1. Hefele C.-J. Histoire des conciles d'après les documents originaux / trans. H. Leclerq. Paris: Letouzey, 1915. Т. VI. Р. 2. 890 p. 2. Müller E. Das Konzil von Vienne, 1311–1312. Seine Quellen und seine Geschichte. Münster: Aschendorff, 1934. XVIII, 766 s. 3. Storia dei concili ecumenici. Attori, canoni, eredità / a cura di O. Bucci, P. Piatti. Roma: Città Nuova, 2014. 528 p. 4. Conciliorum Oecumenicorum Decreta / a cura di G. Alberigo, G. L. Dossetti, P.-P. Joannou, C. Leonardi, P. Prodi. Bologna: Edizioni Dehoniane, 2013. in 3 vols. Т. 1. 1135 p. 5. Winroth A. Canon Law in a Time of Renewal, 1130–1317 // The Cambridge History of Medieval Canon Law / ed. A. Winroth, J. C. Wei. Cambridge University Press, 2022. Р. 96–107. DOI: https://doi.org/10.1017/ 9781139177221.007. 6. Павлюх О. А., Санжаров В. А., Бінюк Н. М. Значення соборного законодавства для реформи Церкви та розвитку канонічного права в ХІІ столітті: Латеранські Собори 1123, 1139, 1179 років // Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 4. С. 50–54. DOI htps://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-4/10. 7. Санжаров В. А., Павлюх О. А., Санжарова Г. Ф. Четвертий Латеранський Собор 1215 року: традиції і новації в канонічному праві // Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 6. С. 42–46. DOI: https:// doi.org/10.32782/2524-0374/2022-6/8. 8. Viollet P. Guillaume Durand le Jeune, évêque de Mende // Histoire littéraire de la France. Paris: Imprimerie nationale, 1921. Vol. XXXV. P. 1–139. 9. Fasolt C. A New View of William Durant the Younger's „Tractatus de modo generalis concilii celebrandi‟//Traditio. 1981. Т. 37. Р. 291–324. DOI: https://doi.org/10.1017/ S0362152900006711. 10. Fasolt C. Council and Hierarchy: The Political Thought of William Durant the Younger. Cambridge: Cambridge University Press, 2002. XIX, 416 р. 11. Göller E. Die Gravamina auf dem Konzil von Vienne und ihre literarische Überlieferung // Festgabe Heinrich Finke. Münster, 1904. S. 197–221. 12. Mollat G. Les doléances du clergé de la province de Sens au concile de Vienne (1311–1312) // Revue d'histoire ecclésiastique. 1905. Vol. 6. P. 319–326. 13. Boyle L. E. A Committee Stage at the Council of Vienne. Studia in honorem Eminentissimi Cardinalis Alphonsi M. Stickler / curante R. I. Castillo Lara. Roma: LAS, 1992. P. 25–35. 14. Vereecke L. La réforme de l'Église au Concile de Vienne 1311–1312 // Studia moralia. 1976. Т. 14. Р. 283–335. 15. Bellone E. Cultura e studi nei progetti di reforma presentati al concilio di Vienne (1311–1312). Annuarium historiae conciliorum. 1977. Vol. 9 (1). P. 67–111. 16. Szuromi S. A. The Importance of the Decrees of the Council of Vienne (1311–1312) from a Theological, Canonical, and Historical Perspective // Rivista internazionale di diritto comune. 2014. N 25. P. 297–314. 17. Мацелик М. О., Бінюк Н. М., Санжарова Г. Ф. Середньовічне церковне судочинство: цивільний та кримінальний процеси // Ірпінський юридичний часопис. Серія: право. 2022. Вип. 1 (8). С. 9–20. DOI: https://doi.org/ 10.33244/2617-4154.1(8).2022.9-20. 18. Tammaro C. Osservazioni critiche circa la giurisdizione penale inquisitoria nel diritto canonico medievale e le innovazioni sull'istituto previste dal Concilio de Vienne (1311–1312) // Angelicum. 2009. Vol. 86. Issue 2. P. 411–428. 19. Corpus Iuris Canonici / hrsg. E. A. Friedberg, A. L. Richter. Leipzig: Tauchnitz, 1879. Bd. 2. LXXXII, 670 s. REFERENCES 1. Hefele C.-J. Histoire des conciles d'après les documents originaux / trans. H. Leclerq. Paris: Letouzey, 1915. Т. VI. Р. 2. 890 p. 2. Müller E. Das Konzil von Vienne, 1311–1312. Seine Quellen und seine Geschichte. Münster: Aschendorff, 1934. XVIII, 766 s. 3. Storia dei concili ecumenici. Attori, canoni, eredità / a cura di O.Bucci, P. Piatti. Roma: Città Nuova, 2014. 528 p. 4. Conciliorum Oecumenicorum Decreta / a cura di G. Alberigo, G. L. Dossetti, P.-P. Joannou, C. Leonardi, P. Prodi. Bologna: Edizioni Dehoniane, 2013. in 3 vols. Т. 1. 1135 p. 5. Winroth A. Canon Law in a Time of Renewal, 1130–1317 // The Cambridge History of Medieval Canon Law / ed. A. Winroth, J. C. Wei. Cambridge University Press, 2022. Р. 96–107. 6. Pavliukh O., Sanzharov V., Biniuk N. The Importance of Conciliar Legislation for the Reform of the Church and the Application of Canon Law in the Twelfth Century: Lateran Councils 1123, 1139, 1179 // Juridical scientific and electronic journal. 2022. № 4. P. 50–54. 7. Sanzharov V., Pavliukh O., Sanzharova G. The Fourth Lateran Council (1215): Traditions and New Efforts in Canon Law // Juridical scientific and electronic journal. 2022. № 6. P. 42–46. 8. Viollet P. Guillaume Durand le Jeune, évêque de Mende // Histoire littéraire de la France. Paris: Imprimerie nationale, 1921. Vol. XXXV. P. 1–139. 9. Fasolt C. A New View of William Durant the Younger's „Tractatus de modo generalis concilii celebrandi‟. Traditio. 1981. Т. 37. Р. 291–324. 10. Fasolt C. Council and Hierarchy: The Political Thought of William Durant the Younger. Cambridge: Cambridge University Press, 2002. XIX, 416 р. 11. Göller E. Die Gravamina auf dem Konzil von Vienne und ihre literarische Überlieferung. Festgabe Heinrich Finke. Münster, 1904. S. 197–221. 12. Mollat G. Les doléances du clergé de la province de Sens au concile de Vienne (1311–1312) // Revue d'histoire ecclésiastique. 1905. Vol. 6. P. 319–326. 13. Boyle L. E. A Committee Stage at the Council of Vienne // Studia in honorem Eminentissimi Cardinalis Alphonsi M. Stickler / curante R.I. Castillo Lara. Roma: LAS, 1992. P. 25–35. 14. Vereecke L. La réforme de l'Église au Concile de Vienne 1311–1312// Studia moralia. 1976. Т.14. Р.283-335 15. Bellone E. Cultura e studi nei progetti di reforma presentati al concilio di Vienne (1311–1312) // Annuarium historiae conciliorum. 1977. Vol. 9 (1). P. 67–111. 16. Szuromi S.A. The Importance of the Decrees of the Council of Vienne (1311–1312) from a Theological, Canonical, and Historical Perspective // Rivista internazionale di dirittocomune. 2014. N 25. P. 297–314. 17. Macelyk M., Biniuk N., Sanzharova G. Medieval church judiciary: civil and criminal processes // Irpin legal chroniclles: The Scientific Journal. 2022. Issue 1 (8). P. 9–20. 18. Tammaro C. Osservazioni critiche circa la giurisdizione penale inquisitoria nel diritto canonico medievale e le innovazioni sull'istituto previste dal Concilio de Vienne (1311– 1312) // Angelicum. 2009. Vol. 86 (2). P. 411–428. 19. Corpus Iuris Canonici / hrsg. E. A. Friedberg, A. L. Richter. Leipzig: Tauchnitz, 1879. Bd. 2. LXXXII, 670 s.
dc.subjectканонічне право, корпус канонічного права, В’єннський собор, Клементіни, Клемент V, папська приматіяuk_UA
dc.subjectCanon Law, Corpus Juris Canonici, Council of Viennе, Clement V, Clementine Constitutions, Primacy of Popes.en_EN
dc.titleВнесок В’єнського Собору 1311–12 років у розвиток середньовічного канонічного права
dc.title.alternativeThe Contribution of the Council of Vienne in 1311–1312 to the Development of Medieval Canon Law
dc.typeArticle
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
statya_2022_IR_758.pdf
Розмір:
650.36 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Зібрання