Зображальна графічна сатира українських газет у контексті загальних тенденцій розвитку сатиричної публіцистики
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Вісник Харківської державної академії культури
Анотація
Досліджуються специфіка зображальної сатири в сучасних друкованих виданнях, її зумовленість перебігом загальних процесів у публіцистичному просторі. Зображальні й вербальні елементи публіцистики розглядаються у взаємозв’язку з літературними, публіцистичними явищами. Указується на доцільність виокремлення двох підгруп зображальних сатиричних жанрів: сатиричної карикатури та сатиричного колажу. Доводиться, що сформованість і збереження сатиричних традицій друкованого видання визначаються співпрацею редакції з художником або автором зображальних публікацій. Констатується зміна функціонального призначення сатиричних зображень у сучасній друкованій періодиці, оформлення їхньої жанрової своєрідності.
The article deals with the specific character of graphic satire in the modern print media, its stipulation by the course of general processes in journalistic genre. Visual and verbal elements of journalism are considered in their association with literary, journalistic phenomena. The author specifies the advisability of distinguishing two subgroups of the graphic satirical genres: satirical cartoons and satirical collage. It is shown that the well-formedness and the conservation of the satirical traditions of a printed issue are determined by the cooperation of the editorial board with an artist or an author of graphic publications. The changing nature and the functional use of satirical images in the modern print media, the perfecting of their genre identity are stated.
Опис
Бібліографічний опис
Зикун Н.І. Зображальна графічна сатира українських газет у контексті загальних тенденцій розвитку сатиричної публіцистики / Н. І. Зикун // Вісник Харківської державної академії культури. Серія. Соціальні комунікації. – 2016. – Вип. 49. – С. 99–109.