Мовні засоби експлікації гендерних стереотипів у сучасному українському масмедійному дискурсі

Abstract

У статті уточнено зміст понять «гендерний стереотип», наголошено, що гендерні стереотипи впливають на сприймання, запам’ятовування й інтерпретацію людиною інформації відповідно до сформованих у її свідомості уявлень про маскулінне та фемінне. У сучасному українському масмедійному дискурсі гендер є системою уявлень про типові характеристики жінок і чоловіків, їхні соціальні відносини тощо. Масмедійний дискурс не лише презентує наявні норми, ідеали, а й формує нові цінності та пріоритети. Здійснено огляд праць українських науковців з проблем вивчення гендерних стереотипів, визначено актуальні аспекти досліджень. У роботі гендерний стереотип витлумачено як узагальнене в культурі уявлення про приписувані жінкам або чоловікам риси зовнішності, характеру, статусно-рольові ознаки тощо. Наголошено, що гендерні стереотипи діють у суспільній свідомості як стандартизовані уявлення про моделі поведінки та риси характеру, що відповідають поняттям «чоловіче» і «жіноче». Розглянуто основні підходи дослідників до класифікації гендерних стереотипів. Визначено мовні засоби вираження гендерних стереотипів у сучасному масмедійному дискурсі. Зосереджено увагу на описі стереотипів фемінності – маскулінності; стереотипів, пов’язаних із уявленнями про розподіл між чоловіками й жінками сімейних та професійних ролей; стереотипів, які визначають специфіку змісту праці. Стереотипи фемінності – маскулінності дають уявлення про соматичні, психічні, поведінкові властивості, характерні для чоловіків і жінок. Жіночими вважаються такі стереотипні ознаки, як відданість, здатність до самопожертви, терпіння, покірливість. Чоловіка розглядають як особу, яка має протилежні якості, тому чоловіче та жіноче начало усвідомлювались у категоріях влада – підкорення. Лише зміна культурних стереотипів допоможе повній реалізації особистості, що поєднує в собі і чоловічі, і жіночі якості. Наголошено, що жінці відведено роль матері, домогосподарки, на неї покладається відповідальність за взаємини в родині, тобто головне призначення жінки – це родина, діти, а не кар’єра. Чоловікам, на відміну від жінок, притаманні професійна успішність, активність у житті суспільства, відповідальність, ключовими для чоловіка є професійні ролі. Жіноча праця відповідно до традиційних уявлень має обслуговувальний, виконавський характер. Чоловікам властива інструментальна робота – творча, організаторська, креативна. Відповідно до стереотипних уявлень керівні посади посідають чоловіки. Жінка-керівник вважається винятком. Усі динамічні процеси всередині гендерного концептуального простору відбуваються внаслідок трансформацій та нового перерозподілу гендерних ролей між чоловіками і жінками. Масмедійний дискурс дає широкі можливості для подальшого вивчення гендерних стереотипів на тлі світових процесів гендерного розвитку, це і може слугувати предметом нових наукових студій.

The article clarifies the meaning of the concept of «gender stereotype», emphasising that gender stereotypes affect the perception, memorisation and interpretation of information by a person in accordance with the ideas of masculine and feminine formed in his or her mind. The paper interprets a gender stereotype as a generalised cultural idea of the features of appearance, character, status and role attributed to women or men, etc. It is emphasised that gender stereotypes operate in the public consciousness as standardised ideas about behavioural patterns and character traits that correspond to the concepts of «masculine» and «feminine». The linguistic means of expressing gender stereotypes in modern media discourse are identified. The attention is focused on the description of femininity-masculinity stereotypes; stereotypes related to the ideas about the distribution of family and professional roles between men and women; stereotypes that determine the specifics of the content of work. Stereotypes of femininity and masculinity give an idea of somatic, mental and behavioural properties that are characteristic of men and women. The media discourse provides ample opportunities for further study of gender stereotypes against the background of global gender development processes, and this can serve as the subject of new scientific research.