Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права під час російської військової агресії: міжнародний кримінальний суд як механізм притягнення росії до відповідальності

Abstract

У статті розглядається відповідальність за порушення міжнародного гуманітарного права (далі – МГП) у контексті російської військової агресії проти України. Особлива увага приділяється воєнним злочинам, скоєним російськими військами, таким як вбивства цивільних осіб, тортури, депортації та руйнування цивільної інфраструктури, що є серйозними порушеннями МГП. Виділено форми відповідальності, включаючи індивідуальну, колективну та державну, за такі злочини. У статті також аналізується співпраця України з Міжнародним кримінальним судом (далі – МКС), особливо після ратифікації Римського статуту, що дозволило переслідувати воєнних злочинців на міжнародному рівні. Окремо розглядаються національні механізми співпраці з МКС у рамках Кримінально-процесуального кодексу України та пропонуються шляхи вдосконалення законодавства для підвищення ефективності розслідувань та притягнення винних до відповідальності. У статті також розглядаються проблеми забезпечення ефективності міжнародного гуманітарного права під час сучасних збройних конфліктів. Аналізуються положення Женевських конвенцій, що регулюють захист жертв конфліктів, з акцентом на їх застосування в умовах війни в Україні. Окремо розглядаються національні законодавчі акти, прийняті під час воєнного стану, спрямовані на посилення правового захисту цивільного населення та жертв агресії.The article examines responsibility for violations of international humanitarian law (hereinafter referred to as IHL) in the context of Russian military aggression against Ukraine. Particular attention is paid to war crimes committed by Russian troops, such as the killing of civilians, torture, deportations, and destruction of civilian infrastructure, which constitute serious violations of IHL. Forms of responsibility, including individual, collective, and state, for such crimes are highlighted. The article also analyzes Ukraine’s cooperation with the International Criminal Court (hereinafter referred to as the ICC), especially after the ratification of the Rome Statute, which made it possible to prosecute war criminals at the international level. Separately, national mechanisms for cooperation with the ICC within the framework of the Criminal Procedure Code of Ukraine are examined and ways of improving legislation are proposed to increase the effectiveness of investigations and bring perpetrators to justice. The article also examines the challenges of ensuring the effectiveness of international humanitarian law during modern armed conflicts. The provisions of the Geneva Conventions regulating the protection of victims of conflicts are analyzed, with an emphasis on their application in the conditions of war in Ukraine. National legislative acts adopted during martial law aimed at strengthening the legal protection of the civilian population and victims of aggression are separately examined.