Синдром професійного вигорання як проблема сучасної психологічної науки

Abstract

У статті обґрунтована актуальність дослідження синдрому професійного вигорання як довготривалої стресової реакції, що виникає внаслідок дії на людину хронічних професійних стресів середньої інтенсивності. Розглянуто дефініцію «синдром професійного вигорання» та проаналізовано історичний зріз її вивчення. Здійснено аналіз негативного впливу синдрому професійного вигорання на індивіда, що знаходить всій вираз у зниженому настрої, відсутності задоволення від роботи, суб’єктивному почутті емоційного та енергетичного спустошення та наявності постійної напруги. Визначено та схарактеризовано існуючі у сучасній науковій літературі моделі професійного вигорання особистості: динамічна, процесуальні, одно-, дво-, три- та чотирифакторні. Наголошується, що від синдрому професійного вигорання найбільше потерпають вразливі люди, які працюють у системі «людина-людина»: лікарі, юристи, соціальні працівники, психіатри, психологи, вчителі тощо, а також представники певних професій, які мають владу над іншими.The article substantiates the relevance of burnout research as a long-term stress response that occurs as a result of a medium intensity chronic occupational stress on a person. The definition "Professional Burnout Syndrome" is discussed and historical dimension of data is analyzed. The negative impact of Professional Burnout Syndrome on any individual is analized, it finds its expression in low spirits, lack of job satisfaction, subjective feeling of emotional and energetic emptying and the constant presence of tension. The modern model of personality burnout in the contemporary scientific literature is defined and characterized into four types: procedural, dynamic, one-, two-, three- and four-factor model. It is noted that vulnerable people who work in "man-man" combination, eg. doctors, lawyers, social workers, psychiatrists, psychologists, teachers, etc., as well as some representatives of certain professions who have power over others are affected by the burnout the most. Exercise, fresh air, full sleep, well-planned schedule of the day, meditation and authotherapy, essential day off work, setting priorities in daily activities, etc., are stated as preventive means to stop the burnout.