Дослідження історії українського права у 1920-х – на початку 1930-х років

Abstract

Справжнім початком дослідження історії українського права став 1904 р. коли М. Грушевський виступив з тезою про окремий від російського хід історичного розвитку кожного із східнослов’янських народів. Ця теза дала можливість і для окремого вивчення історії українського права. До 1917 р. дослідження в цій галузі провадили ендатні українські історики та правознавці - Д. Міллер, М. Василенко, М. Слабченко та ін. Відродження Української держави у 1917-1921-х рр. породило ще більший науковий інтерес до історичного минулого українського народу: зокрема й до історії національного права. Однак поразка української революції, повалення УНР та ЗУНР, більшовицька окупація, поділ українських земель поміж чужими державами великою мірою змінили 50 PDF forms обставини не на користь історико-юридичної науки. Українські вчені-правники змушені були або емігрувати, або ж залишитися під владою більшовицького режиму, цілком або частково втративши можливість для об’єктивних наукових досліджень

The real beginning of the study of the history of Ukrainian law was in 1904, when M. Hrushevsky came up with a thesis about the historical development of each of the East Slavic nations separate from the Russian one. This thesis provided an opportunity for a separate study of the history of Ukrainian law. Until 1917, research in this field was carried out by eminent Ukrainian historians and jurists - D. Miller, M. Vasylenko, M. Slabchenko, and others. The revival of the Ukrainian state in 1917-1921 gave birth to an even greater scientific interest in the historical past of the Ukrainian people: in particular, in the history of national law. However, the defeat of the Ukrainian revolution, the overthrow of the Ukrainian People's Republic and the People's Republic of Ukraine, the Bolshevik occupation, and the division of Ukrainian lands among foreign states largely changed the circumstances not in favor of historical and historical science. Ukrainian legal scholars were forced to either emigrate or remain under the power of the Bolshevik regime, completely or partially losing the opportunity for objective scientific research