Основні напрями удосконалення методології порівняльної історії права в умовах компаративізації юридичної науки
Вантажиться...
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Revista Gênero & Direito.
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена тим, що більшість вчених-юристів, які вивчають законотворчу перспективу загалом, обходять питання про існування її форм. У зв'язку з цим у цій роботі обґрунтовується необхідність та доцільність доцільності розподілу форм сучасного законотворчості. Провідним методом дослідження даного питання є метод аналізу, який дозволяє всебічно розглянути характеристику форм сучасного правотворчості як предметної складової правових знань. Зазначається, що форми сучасного законотворчості є категорією, що позначає: по-перше, просторовий компонент, тобто характеризує (відображає) зовнішній прояв, певну модель, штамп досліджуваного явища; по-друге, суттєвий компонент, що охоплює закономірності змісту формування права, включає систему його елементів та особливості взаємодії між ними; по-третє, організаційний компонент, який базується на розумінні форми як спеціального засобу організації змісту законотворчості. Виходячи з цього складного розуміння форм сучасного законотворчості, доцільно продовжити дослідження його теоретичних та практичних аспектів.
The relevance of the study is conditioned by the fact that the most of the scientists-jurists, who study the lawmaking perspective in general, bypass a question of existence of its forms. In this regard, this paper substantiates the necessity and expediency of the expediency of allocation of forms of modern lawmaking. The leading method to the study of this issue is the analysis method, which allows to comprehensively consider the characteristic of forms of modern lawmaking as a law knowledge subject component. It is noted that forms of modern lawmaking are the category designating: first, the spatial component, that is characterizes (reflects) external manifestation, a certain model, a stamp, of the studied phenomenon; secondly, the substantial component as covers regularities of content of formation of law, includes the system of its elements and features of interaction between them; thirdly, an organizational component which is based on understanding of a form as special means of the organization of content of lawmaking. Based on this complex understanding of forms of modern lawmaking, it is expedient to continue a research of its theoretical and practical aspects.
Опис
Ключові слова
юридична наука, порівняльна історія права, методологія, компаративно-історичний підхід, історично-правова реальність, legal criterion, formation of law, lawmaking form
Бібліографічний опис
Formal Manifestation of Law-Making as an Object of Methodological Strategy of Modern Law Knowled / S. V. Bobrovnyk, A. Ie. Shevchenko, T. O. Didych, V. O. Khodanovych, M. O. Dei // Revista Gênero & Direito. – V. 9, Nº 05. – 2020 – Р. 959–972.