Болонська правова школа у XII столітті. Внесок декретистів в створення системи західноєвропейського церковного права
Вантажиться...
Дата
2022
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Ірпінський юридичний часопис
Анотація
Стаття присвячена дослідженню переробки ранньосередньовічної канонічної традиції у структуровану систему церковного права болонською правовою школою на базі коментування і тлумачення трактату «Згода розбіжних канонів» магістра Граціана. Зазначено, що цьому процесу безпосередньо передували: 1) рецепція римського права (за кодифікацією Юстиніана); 2) поява університетських корпорацій (зокрема, факультетів цивільного та канонічного права) в Болоньї, Парижі, Турі, Реймсі, Кельні, Оксфорді та інших менших містах; 3) оновлення способу мислення та поява нових логічних категорій (внесок арістотелівської філософії). Констатовано, що вони обумовили правничий або юрисдикційний ренесанс XII століття. «Декрет» Граціана досліджував усю юридичну сферу, але був лише вступом до права минулого. Він був відправною точкою для вирішення правових суперечок, але не давав прямих відповідей на багато сучасних проблем. Юристи почали створювати перші інструменти для побудови правової системи, яка задовольняла б потреби тогочасного суспільства. Висловлено думку, що палеї (доповнення), глоси (коментарі), апарати
(писалися на полях рукописів) та суми (писалися окремо від книги, яку вони коментували) до «Декрету» Граціана можна вважати найважливішим досягненням
болонських юристів ХІІ і початку ХІІІ ст.ст. Найобширніший, найбільш цитований і найвпливовіший коментар до «Декрету» Граціана в історії канонічного права написав Угуччо. Автори дійшли висновку, що трьома найактуальнішими галузями, в яких правознавці створили нову юриспруденцію за принципами та концепціями, почерпнутими з давнього римського права, були судова процедура (Паукапалея, Стефан з Турне), шлюбне право (Роланд) та структура церковного управління (Угуччо). У перші півстоліття після Граціана юристи зосередилися на цих проблемах, їхні вчення та праці відображають стан розробки цих проблем. У статті проаналізовані історіографічна традиція, наявні дані та сучасний стан уявлень щодо
особистостей і принципів роботи перших постграціанівських поколінь каноністів: імен, походження, місць народження, освіти, приналежності до наукової школи канонічного права, університетських та церковних кар‘єр, безпосереднього
походження та дат створення окремих текстів, джерел запозичень і етапів композиції, сутності правової думки та аргументації. Зроблено висновок, що коментатори «Декрету» Граціана започаткували канонічне право, юристи з Болоньї та інших юридичних шкіл зробили його центральним текстом для вивчення. Системне викладення церковного права є одним з принципових свідчень середньовічного
інтелектуального світу. Західне канонічне право як правова система суттєво відрізняється від канонічного права східних християнських церков. Автори вважають
безперечним, що коментар Угуччо зазначає кінець декретистської епохи, після нього починається трансформація канонічного права з дисципліни, заснованої на поясненнях «Декрету» Граціана, до правової системи, заснованої на папських декреталіях.
The article is devoted to the study of the transformation of the early medieval canonical tradition into a structured system of church law by the Bologna law school based on the commentary and interpretation of the treatise «Concordia discordantium canonum» by Magister Gratian. It was noted that this process was immediately preceded by: 1) reception of Roman law (according to the codification of Justinian); 2) the emergence of university
corporations (including faculties of civil and canon law) in Bologna, Paris, Tours, Reims, Cologne, Oxford and other smaller cities; 3) updating the way of thinking and the emergence of new logical categories (contribution of Aristotelian philosophy). It is stated that they conditioned the legal or jurisdictional renaissance of the XII century. Gratian‘s «Decree» explored the entire legal sphere, but was only an entry into the law of the past. It was the starting point for resolving legal disputes, but did not provide direct answers to many modern problems. Lawyers began to create the first tools for building a legal system of society of that time. The opinion was expressed that palei (additions), glosses (comments), apparatus (written on the margins of manuscripts) and summae (written separately from the commented book) to the Gratian‘s «Decree» can be considered the most important achievement of Bologna lawyers of the XII and early XIII centuries. The most extensive, cited and influential commentary on Gratian‘s «Decree» in the history of canon law was written by Uguccio. The authors concluded that the three most relevant branches in which legal scholars created a new jurisprudence on principles and concepts borrowed from ancient Roman law were judicial procedure (Paucapalea, Stephen of Tournai), marriage law (Roland) and the structure of church administration (Uguccio). In the first half century after Gratian, lawyers focused on these problems, and their teachings and works reflect the state of development of these problems. The article analyzes historiographic tradition, available data and the current state of ideas about the personalities and principles of the work of the first post-Gratian generations of canonists – names, origin, places of birth, education, membership in the scientific school of canon law, university and church careers, direct origin and dates of creation of individual
texts, sources of borrowing and stages of composition, essence of legal thought and argumentation. It is concluded that the commentators of the Gratian‘s «Decree» laid the
foundation for canon law, lawyers from Bologna and other law schools made it the central text for study. The systematic presentation of church law is one of the principled evidence of the medieval intellectual world. Western canon law as a legal system differs significantly from the canon law of Eastern Christian churches. The authors consider it undeniable that Uguccio‘s comment marks the end of the Decretist era, after which the transformation of canon law in a discipline based on the explanations of the Gratian‘s «Decree» begins into a legal system based on papal decrees.
Опис
Ключові слова
канонічне право, Болонська школа права, Корпус канонічного права, Граціан, декретисти, Угуччо, Canon Law, Bologna School of Law, Corpus Juris Canonici, Gratian, Decretists, Huguccio.
Бібліографічний опис
Санжаров В. А. Болонська правова школа у XII столітті. Внесок декретистів в створення системи західноєвропейського церковного права [Електронний документ] / В. А. Санжаров, О. А. Павлюх // Ірпінський юридичний часопис. Серія: право. – 2022. – Вип. 1 (8). – С. 21–31. – DOI 10.33244/2617-4154.1(8).2022.21-31