Становлення та розвиток канонічного права в Західній Європі у XII–XIV століттях
Вантажиться...
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Ірпінь
Анотація
У дисертації здійснено комплексний аналіз стану наукової розробки проблеми середньовічного канонічного права, основних напрямів сучасних досліджень і новітніх підходів до інтерпретації юридичних пам’яток. Встановлено внесок «національних шкіл» з дослідження церковного права у вивчення канонічного права класичного середньовіччя. Зазначено вплив зовнішніх чинників на розробку історії канонічного права.
Визначено основні категорії джерел, які забезпечили Граціану матеріали для «Декрету»: канони церковних соборів, папські декреталії, пенітенціали, патристичні тексти, римське право, капітулярії Каролінгів, а також частина підроблених юридичних текстів, теологічні та неканонічні джерела попередніх одинадцяти століть. З’ясовані безпосередні джерела праці Граціана. Проаналізовано структуру та зміст «Декрету», дослідницький метод Граціана, подальший розвиток канонічного права як університетської дисципліни в рамках декретистики та декреталістики, постграціанські декретальні «колекції», які увійшли до «Корпусу канонічного права».
Висвітлено основні етапи розвитку середньовічного канонічного права в Західній Європі у XII–XIV століттях. Перший етап (бл. 1125 – бл. 1145) – створення Граціаном «Гармонії суперечливих канонів» або «Декрету», розробки внутрішньо послідовної системи канонічного права, відділення каноністики від теології та оформлення в самостійну дисципліну. Другий етап (1140–1234) – становлення системи середньовічного канонічного права, визначає трансформація канонічного права з дисципліни, заснованої на поясненнях «Декрету» Граціана, в правову систему, засновану на папських декреталіях, які мали претензію на загальну чинність і роз’яснювали питання церковного права. Дві основні тенденції подальшого розвитку церковного права: поширення папських декреталій і систематичне застосування римського права до канонічної юриспруденції. Третій етап (1234–1334) – епоха домінування уніфікованого канонічного права в середньовічній Західній Європі завдяки розвитку соборного й папського законодавства.
Визначено, що епоха правничого ренесансу в Західній Європі зазначалася рецепцією римського права, виокремленням громадянського та канонічного права від теології, появою факультетів права й докторських ступенів з обох прав в європейських університетах. «Декрет» Граціана і «Корпус канонічного права» загалом, безперечно, стали основою європейської правової культури. Їхній зміст і методологія сформували ядро західної правової традиції.
The dissertation analyzes the state of scientific development of the problem of medieval canon law, the main directions of modern research and the latest approaches to the interpretation of legal monuments. The contribution of ‘national schools’ to the study of church law in the study of canon law of the classical Middle Ages is established. The impact of external factors on the development of the history of canon law is noted.
The main categories of sources that provided Gratian with materials for the “Decretum” are identified: canons of church councils, papal decretals, penitentials, patristic texts, Roman law, Carolingian capitularies, as well as part of forged legal texts, theological and non-canonical sources of the previous eleven centuries. The direct sources of Gratian's work have been clarified. The structure and content of the “Decretum”, Gratian's research method, further development of canon law as a university discipline within the framework of decretistics and decretalistics, post-Gratian decretal ‘collections’ that were included in the “Corpus of Canon Law” are analyzed.
The dissertation highlighted the main stages of the development of medieval canon law in Western Europe in the 12th–14th centuries. The first stage (ca. 1125–ca. 1145): Gratian's creation of the “Concordia discordantium canonum” or “Decretum”, development of an internally consistent system of canon law, separation of canon studies from theology and formalization into an independent discipline. The second stage (1140–1234) – the formation of the system of medieval canon law – defines the transformation of canon law from a discipline based on the explanations of Gratian's “Decretum” into a legal system based on papal decretals, which had a claim to universal validity and clarified legal issues. The two main trends in the further development of church law are the spread of papal decretals and the systematic application of Roman law to canonical jurisprudence. The third stage (1234–1334) is the era of dominance of unified canon law in medieval Western Europe thanks to the development of council and papal legislation.
It was determined that the era of legal renaissance in Western Europe was marked by the reception of Roman law, the separation of civil and canon law from theology, the emergence of law faculties and doctoral degrees in both laws in European universities. Gratian's “Decretum” and the “Corpus of Canon Law” in general undoubtedly became the basis of European legal culture. Their content and methodology formed the core of the Western legal tradition.
Опис
Ключові слова
канонічне право, Корпус канонічного права, «Декрет» Граціана, декретальне право, соборне законодавство, Середні віки., Canon Law, Corpus of Canon Law, Decretum of Gratian, Papal Decretal Law, Legislation of Church Councils, Middle Ages.
Бібліографічний опис
Санжаров В. А. Становлення та розвиток канонічного права в Західній Європі у XII–XIV століттях : автореф. дис….канд. юрид. наук : 12.00.01 / Санжаров Валерій Анатолійович ; Державний податковий університет. – Ірпінь, 2024. – 20 с.